Загін новорічних тильдо-равликів

Кто шагает дружно в ряд? - Новогодний наш отряд!

12 новорічних тильдо-равликів - замовлення від Діда Мороза, в подарунок наймолодшим танцюристам з "Вітаминчиків". Вчора ввечері були вручені особисто Дідом Морозом ;-) ! Було дуже приємно бачити здивовані і водночас захоплені обличчя дітей, які роздивлялися незвичну іграшку.

У замовлення є невеличка історія. Одна знайома Вам мама, блог якої Ви зараз читаєте, дуже не любить витрачати час марно, на пусті теревені. Тому в моєму рюкзаку завжди є щось для шиття, плетіння, в'язання, вирізання... І поки мої дівчата танцюють, самостійно граються на майданчику, і моя допомога їм не потрібна, руки мами займаються чимось корисним, очі спостерігають за дітьми, голова відпочиває, нерви заспокоюються. Інші мами спочатку дивувалися, а тепер деякі теж щось тихенько в'яжуть під час дитячих занять )))

І от, коли зайшла мова про новорічні подарунки для наших маленьких танцюристів, мене запитали, чи не візьмусь я зробити щось цікаве і, бажано, не дуже дороге. Легше за все було б, звичайно, наробити якихось бантиків-заколочок. Але як би я мала пояснювати дочкам - чому Дід Мороз подарував те, що робить мама?  Я подумала, передивилася свою "скриньку з ідеями", запропонувала кілька варіантів, серед яких був і равлик-тильда. Простенького равлика, без особливих прикрас, сшити неважко і недорого. Але ж усім захотілося новорічного, червоного, у шапочці...

Тому роботи з цими равликами виявилося набагато більше, ніж планувалося. Якщо ще додати до цього безсонні ночі, які були витрачені на таємне (!!!) пошиття, то я практично нічого не заробила. Але сміх дітей, які возюкали равлика по підлозі, одягали його шапочку то на ріжки, то на власні пальчики, компенсував все.

Пошитий сам равлик з бежевої еластичної тканини з льняним плетінням, очки вишиті. Колеса-ніжки - це 1-копійчані монетки, обтягнуті тканиною. Взагалі-то я намагаюсь якмога менше користуватися клеєм, голка з ниткою кріплять деталі надійніше та безпечніше. Але при такій кількості довелося думати про прискорення та полегшення процесу. Тому для обтягування монеток і їх кріплення до тіла равлика я використовувала гарячий силікон. Сніжинка з білого фетру також клеєна.

Шапочка і бантик знімаються, мішечок має петельку з цупкої капронової нитки червоного кольору, за яку його можна почепити на мушлю. Цим мішечком і "ноу-хау" кріплення я особливо пишаюся, бо придумала, як внести додатковий елемент гри в цей новорічний сувенир.

Мушля зшита з пальтового червоного кашемиру, для оздоблення використане бавовняне білосніжне мереживо - дуже ніжне і красиве. Додала трохи золотого блиску - намистинки у бантику та чарівний мішечок. Набивка для мушлі - синтепон, а от для тіла довелось шукати щось щільніше, але таке ж легке та пружне. І в хід пішла мікрофібра, яку використовують для дитячих серветок - чудове нетканне полотно, яке надзвичайно легко переться і моментально сохне.

Матеріал для мішечку знайшовся у коробці з обрізками, це блискуча тафта золотистого кольору, яка залишилася від чиїхось штор ;-)

Зріст у равлика - 13 см, довжина - 18. Як висловилася моя подружка - самий тискальний розмір ))).

В кожний мішечок з подарунком я поклала трохи зеленої травички, яку вирізала нашвидкоруч з паперу.  Це щоб равлику було на чому повзати ;-)

Різдво наступить, незважаючи ні на що

Незважаючи ні на що - навіть якщо дощ, поганий настрій, високі ціни, економічна криза, війна, біда, особистістні проблеми і біль - Святий Миколай до дітей все одно прийде, Новий рік почнеться в свій час, Різдвяний янгол просурмить і засяє у небі найголовніша зірка... І у мить, коли ми будемо славити народження Христа, нехай наші серця відкриються для добра і любові, і нехай засвітятся наші душі, як тисячі тисяч зірок, і утвориться з цього світла сила, здатна перемогти все те, що заважає нам бути щасливими...

Хоча, мабуть не обов'язково чекати Різдва. Відкриймо серце прямо зараз і йдемо до великого свята, сповнені любові! Змінювати себе нелегко, але воно того варте...

А тим часом - прикрашаймо оселі, наповнюймо їх духом Різдва, намаймося стати ближчими один до одного.

Нові новорічні конвертики

До перших пробних конвертів для грошових подарунків/листівок/шоколадок додалися нові. Пошила я їх аж 8 (!!!) штук одночасно. Всі різні, досить яскраві. Ялиночки зроблені в техніці канзаші з атласних та парчових лент, прикрашені намистом, бісером, сніжинками. А один навіть зі справжніми шишками, пофарбованими акриловим золотом.

Внутрішня кишенька оформлена відповідно до "фасаду".

Christmas Spirit - Різдвяний дух

Я б ще переклала цю фразу як "відчуття Різдва"... Воно приходить в мою оселю дуже рано, мабуть, як тільки закінчуються у осені золоті фарби і сонячні дні. І тоді виникає бажання все прикрасити, додати блиску, радості, таємничості. З дитинства пам'ятаю, як накопичувалися фантики і фольга від цукерок та шоколадок, щоб під Новий рік перетворитися на зірки та гірлянди. В готелі "Дніпро", де я колись працювала, підготовка до новорічних свят починалася одразу після Хеллоуїна. А коли у мене з'явилися діти, то різдвяний дух став захоплювати нас все раніше і раніше, адже це - неймовірні можливості для спільної творчості.
Ось такі у нас спогади: старша донечка (на той час - єдина) в свої 2 роки самостійно прикрашає ялинку.

 А за компанію - і тата можна прикрасити :-)

А це - її перший досвід по роботі з голкою. Вирізаємо з м'якого пінополістеролу зірочки, сніжинки і всілякі інші фігурки та збираємо їх у гірлянду.

Про об'ємні гірлянди з паперу я писала минулого року тут. Скоро ми їх дістанемо з особливої скарбнички та прикріпимо на свої місця.
Наші цьогорічні роботи - уже складніші за технікою. У їхній підготовці брали участь обидві донечки.
Новорічні прикраси з солоного тіста були описані недавно, в цьому ж дописі є посилання на детальний майстер-клас. Трохи пізніше з'явилася Друга порція прикрас із солоного тіста і терпляче чекала, поки я придумаю, куди підвісити все це багатство. Придумала! І кухня стала святковою. А якщо потрібно - завжди можна зняти кілька прикрас та подарувати гостям...

І ще я нарешті здійснила давнє бажання - об'єднати гірлянду з кульками з кольорових ниток. Кульки теж довго чекали свого часу - два роки лежали у коробці, бо я все хотіла прикріпити їх до білої гірлянди, та ще й до лінії з вимикачем-реле, щоб регулювати яскравість.

Врешті решт, власноруч прикріпила давно придбану розетку до давно підведеної лінії з реле, разом з донечками привязала кульки до звичайної кольорової гірлянди і підвісила її над вікном, прямо на гачечки карнизу.

Мені здається, що наступний рік все ж таки буде особливий, адже не марно я поступово закриваю давно задумані справи...

Друга порція прикрас з солоного тіста

Не так давно я писала про Новорічні прикраси з солоного тіста, в тому ж дописі є посилання на детальний майстер-клас.
Минулого разу я була не дуже задоволена результатом, тому вирішила повторити експеримент з деякими змінами.
Так само приготувала тісто, так само вирізала фігурки разом з донечками, вибрала кілька різних грубих мережив, ланцюжків та ґудзиків для рельєфів. Зубочисткою спробувала зробити кілька написів. Розмальовували після повного висихання гельовими ручками. Навіть у меншої виходило досить акуратно, адже вилізти за межі рельєфу досить складно ;-)

Вітальні написи краще все ж таки робити ручкою. Старша старанно перемальовувала літерки з тих прикрас, які підписала мама :-)

Ну а наостанок всі дружно ми покрили усі фігурки акриловим блиском, прив'язали мотузочки і... повішали на ялинку!

Звичайно, ялинка ще не справжня. Я, точніше ми (бо мала допомагала тримати і відрізала скоч!) зробили її з кокосового волокна зеленого кольору. А для основи я взяла дві зламаних вішалки. Далі все просто - звичайні канцелярські скріпки чіпляємо за мотузку і втикаємо в кокосове волокно. Тримається міцно, не випадає.

До зустрічі з Новим роком та Різдвом ми уже майже готові! :-) Але у мене в запасі ще багато всіляких ідей, які можна реалізувати з дітьми, на весь місяць вистачить...