Джинсовий капелюшок

Якось зробила я брошку з червоними трояндами. І моя клієнтка, для якої я розробляла інтер'єр будинку, сплеснула руками і сказала: "Просто бачу себе у довгій сукні та з цією брошкою на шикарному літньому капелюшку! Тільки де ж я в цьому ходитиму, якщо я завжди в джинсах з кросівками, бігом або на автомобілі?" І стільки розпачу було у її словах, бо їй хотілося жіночності, ніжності, затишку і спокою. А натомість - як у сучасної жінки, купа обов'язків і брак часу на себе...
З того часу мені не дає спокою ідея капелюшка, якого можна було б одягнути навіть з джинсами. І взагалі, повного комплекту джинсових аксесуарів для жінок, які навіть у постійному колі термінових справ хочуть виглядати незвичайно, щоб кросівки та джинси не сварилися з квіточками та капелюшком.

Мабуть, я б ще довго збиралася перешити купу старих джинсів на сумку, капелюшок та мітенки. Але побачила сумку ручної роботи, зшиту Лілією Спаською, і настільки ця сумочка мене вразила, що я її одразу купила. А купивши, зрозуміла, що без спеціальної техніки та фурнітури я якісну сумку не подужаю. А от капелюшок у пару до цієї сумки народився у мене без зволікань!

Авторка дала сумочці дуже влучну назву - "Весна". Ну і я ще маю шанс цієї весни покрасуватися у стильному капелюшку. Я до нього навіть підкладку знайшла в тон розпису на сумці!

Брошку робила я сама, це результат відвідання мною майстер-класу з полімерної глини.

Маю тепер непоганий комплект аксесуарів. Ось думаю - чи розписати шалик під сумочку, чи обходитися поки тими, що є?

Сукні для принцес

Хто знає, як виглядає справжня принцеса? А "принцесна" сукня? У моїх дівчат тепер є такі сукні. Старша отримала на день народження у подарунок від рукодільниці-тітоньки. А менша терпляче чекала, поки у когось знайдеться час на неї... Неможливо було дивитися у ці сумні очі, якими вона дивилася на наряд старшої сестри. І мама вирішила витратити кілька ночей на те, щоб побачити це щасливе сяйво і захоплений вигук: "Я принцеса!"

Я не дуже люблю шити одяг. Мабуть, тому, що свого часу доводилось шити власноруч практично все... 
Але, коли донечка просить "принцесну" сукню, коли тканина чекає саме такого замовника, то хіба ж не витратиш кілька ночей на здійснення дитячої мрії? І так приємно відчути себе трохи феєю, яка відправляє Попелюшку на бал...

Тканина, з якої пошита сукня, - це велюрова штора, що каварнадцять років пролежала на горищі у моєї куми, а до цього - ще більше у кладовці її свекрухи ))))) Ще й бірка на ній залишилась від виробника, якоюсь незрозумілою мені східною мовою, розібрала тільки дату - десь з радянських часів, з періоду тотального дефіциту...
Але тканина за стільки років не втратила ані кольору, ані еластичності, ані цілісності. І успішно перейшла в іншу категорію, подарувавши купу позитивних емоцій моїй малій!

А ось ще одна сукня, зшита з такої самої велюрової пакістанської штори, тільки блакитної.
Від попередньої відрізняється лише кольором, розміром та оздобленням. І цю шила не я, а моя подруга і родичка OnlyFine - Коваленко Танюшка, у подарунок моїй старшій донечці на день народження.

Знову блакитні троянди

Сині троянди, незважаючи на свій незвичний колір, користуються попитом. Бо дуже пасують до шкільної форми. Ось чергова заколка-автомат для дівчинки-школярочки. Синьо-зелені, блакитні та білі квіточки прикрашені срібними тичинками та листочками зі срібної парчової стрічки.

 Я навчилася кріпити основу естетичнішим та надійнішим способом:

Для порівняння пропоную згадати інші заколки у такій самій кольоровій гамі:

Маленька заколочка з чайними трояндами

Від обруча з чайними трояндами залишилося кілька маленьких квіточок. Їх вистачило на невеличку заколку-качечку. Трояндочки зовсім маленькі, 12-15 мм у диаметрі, тому довелося їх рясно доповнити блискучими листочками з парчової стрічки та золотими тичинками.

Зажим-качечка 5 см, вся заколка - біля 7 см у довжину. Зубчики заховані під фетром, щоб не чіплялися за волосся. Тому дівчинка зможе справитися із заколкою без сторонньої допомоги.

#аксесуари_для_волосся, #квіти_зі_стрічок, #троянди_з_атласних_стрічок, #ручна_робота, #парчові_стрічки, #атласні_стрічки, #квіти_ручної_роботи

Золотится роза чайная...

"Золотится роза чайная..." - ці слова одразу спливають з пам'яті при погляді на цей обруч. Дівчина, якій він призначений любить жовтий та оранжевий. Що ж, мої троянди можуть бути будь-якими, навіть синьо-зеленими ;-) Аби була задоволена та, кого вони роблять ще гарнішою!
Сьогодні для неї на обручі розквітли 43 ніжних чайних троянди:

Майстер-клас по виготовленню настільного органайзера

Проведення різноманітних майстер-класів стало останнім часом дуже популярним. Мене ця мода не оминула, і я презентую свій майстер-клас по виготовленню настільного органайзера, чи то пак підставки для олівців, ручок та різного дріб’язку, що накопичується на столі.

Необхідні матеріали

-          коробка або кілька коробок, що підходять за розміром;

-          непотрібні, але яскраві дитячі колготки (підійдуть також будь-які інші трикотажні безшовні вироби - рукави від старих светрів, порвані на колінах лосіни, тощо);

-          цупкий картон для основи та зміцнення дна;

-          яскраві стрічки чи резинки для прикрашання та об’єднання композиції;

-          скоч

Інструменти

-          канцелярський ніж;

-          ножиці;

-          клейовий пістолет;

-          голка з широким вушком (щоб влізла стрічка);

-          фотоапарат

Хід роботи

1.       Розрізаємо високу коробку на дві частини – вищу та нижчу. Це будуть 2 відділення органайзера: вище – для олівців, ручок, пензликів, ножиць, лінійок, нижче – для всіляких дрібничок. 

2.       З цупкого картону робимо 2 квадрати по внутрішніх розмірах коробки і наклеюємо їх на дно кожного відділення. По-перше, коробочки будуть трохи важчими, краще стоятимуть. По-друге, дно тепер буде рівним, без з’єднань, в яких може накопичуватись сміття та пил.

3.       Від колготок відрізаємо шматки по висоті кожної коробки + припуск на підгин зверху 2-2,5 см та знизу 1-1,5 см. Треба обов’язково враховувати, що трикотаж потягнеться у ширину при одяганні на коробку, тому відрізати із запасом і ретельно виміряти.

4.       Всередину коробки вставляємо частину панчохи, лицевою стороною до внутрішньої стінки коробки. Вирівнюємо край. Верхній край коробки зсередини намащуємо клеєм, закріпляємо край панчохи.

5.       Виймаємо панчоху з коробки, ще раз закріплюємо клеєм підгин зсередини.

6.       Даємо трохи підсохнути, вивертаємо панчоху, одягаючи її на коробку. Дотягуємо донизу.

 

7.       Підгинаємо та приклеюємо низ панчохи до нижнього краю коробки, не виходячи на дно. Але й стінок коробки теж не має бути видно.

8.       Повторюємо операцію з другою коробочкою.

9.       З’єднуємо коробочки стінками за допомогою клею. Слідкуємо, їхнє дно було на одному рівні.

10.   Вирізаємо з картону спільне зовнішнє дно органайзера, приклеюємо його.

11.   Прикрашаємо наш виріб за допомогою стрічок чи інших елементів декору. Я вибрала зелену та червону стрічку, бо такі кольори є у малюнку на колготках. Але ж ніхто не обмежує Вашої фантазії. Можна вишити чи наклеїти будь-що.

Мушу зазначити, що в ролі фотооператора сьогодні дебютувала моя семирічна донька. Без її допомоги зняти весь процес було б досить важко, і я їй дуже вдячна. І ще є надія, що олівці та ручки, нарешті, будуть мати свій веселий та затишний будиночок, куди вони з радістю повертатимуться після спілкування з моїми дівчатками.