Christmas Spirit - Різдвяний дух

Я б ще переклала цю фразу як "відчуття Різдва"... Воно приходить в мою оселю дуже рано, мабуть, як тільки закінчуються у осені золоті фарби і сонячні дні. І тоді виникає бажання все прикрасити, додати блиску, радості, таємничості. З дитинства пам'ятаю, як накопичувалися фантики і фольга від цукерок та шоколадок, щоб під Новий рік перетворитися на зірки та гірлянди. В готелі "Дніпро", де я колись працювала, підготовка до новорічних свят починалася одразу після Хеллоуїна. А коли у мене з'явилися діти, то різдвяний дух став захоплювати нас все раніше і раніше, адже це - неймовірні можливості для спільної творчості.
Ось такі у нас спогади: старша донечка (на той час - єдина) в свої 2 роки самостійно прикрашає ялинку.

 А за компанію - і тата можна прикрасити :-)

А це - її перший досвід по роботі з голкою. Вирізаємо з м'якого пінополістеролу зірочки, сніжинки і всілякі інші фігурки та збираємо їх у гірлянду.

Про об'ємні гірлянди з паперу я писала минулого року тут. Скоро ми їх дістанемо з особливої скарбнички та прикріпимо на свої місця.
Наші цьогорічні роботи - уже складніші за технікою. У їхній підготовці брали участь обидві донечки.
Новорічні прикраси з солоного тіста були описані недавно, в цьому ж дописі є посилання на детальний майстер-клас. Трохи пізніше з'явилася Друга порція прикрас із солоного тіста і терпляче чекала, поки я придумаю, куди підвісити все це багатство. Придумала! І кухня стала святковою. А якщо потрібно - завжди можна зняти кілька прикрас та подарувати гостям...

І ще я нарешті здійснила давнє бажання - об'єднати гірлянду з кульками з кольорових ниток. Кульки теж довго чекали свого часу - два роки лежали у коробці, бо я все хотіла прикріпити їх до білої гірлянди, та ще й до лінії з вимикачем-реле, щоб регулювати яскравість.

Врешті решт, власноруч прикріпила давно придбану розетку до давно підведеної лінії з реле, разом з донечками привязала кульки до звичайної кольорової гірлянди і підвісила її над вікном, прямо на гачечки карнизу.

Мені здається, що наступний рік все ж таки буде особливий, адже не марно я поступово закриваю давно задумані справи...

Друга порція прикрас з солоного тіста

Не так давно я писала про Новорічні прикраси з солоного тіста, в тому ж дописі є посилання на детальний майстер-клас.
Минулого разу я була не дуже задоволена результатом, тому вирішила повторити експеримент з деякими змінами.
Так само приготувала тісто, так само вирізала фігурки разом з донечками, вибрала кілька різних грубих мережив, ланцюжків та ґудзиків для рельєфів. Зубочисткою спробувала зробити кілька написів. Розмальовували після повного висихання гельовими ручками. Навіть у меншої виходило досить акуратно, адже вилізти за межі рельєфу досить складно ;-)

Вітальні написи краще все ж таки робити ручкою. Старша старанно перемальовувала літерки з тих прикрас, які підписала мама :-)

Ну а наостанок всі дружно ми покрили усі фігурки акриловим блиском, прив'язали мотузочки і... повішали на ялинку!

Звичайно, ялинка ще не справжня. Я, точніше ми (бо мала допомагала тримати і відрізала скоч!) зробили її з кокосового волокна зеленого кольору. А для основи я взяла дві зламаних вішалки. Далі все просто - звичайні канцелярські скріпки чіпляємо за мотузку і втикаємо в кокосове волокно. Тримається міцно, не випадає.

До зустрічі з Новим роком та Різдвом ми уже майже готові! :-) Але у мене в запасі ще багато всіляких ідей, які можна реалізувати з дітьми, на весь місяць вистачить...

Конверты для денежных подарков или новогодние открытки?

- Мойша, и тебе не совестно? Ты подарил нашим детям на свадьбу пустой конверт...
- А что, конверт, по-вашему, уже ничего не стоит?

Так вот, мои конверты очень даже стоят! :-)

Досталась мне как-то целая стопочка таких картонок, аккуратно нарезанных на кусочки приблизительно 20х8 см. И появилась идея обшить их тканью, сделать текстильные открытки. Через несколько дней идея трансформировалась и оформилась в план создания серии оригинальных конвертов для денег. Это ведь достаточно распространенный вариант подарков - что на свадьбы, что на дни рождения... А такой конверт станет еще и памятным сувениром, его не выкинут и не забудут дарителя.
Я начала с новогодней тематики, на данный момент самая актуальная.

В основе конвертов - очень толстый (2-2.5 мм) и твердый картон. Ткань - так называемый портьерный/интерьерный лен, хотя от льна там совсем немного, не больше 20%. Ну и еще собственно льняной тип пления нитей.
Елочки из лепестков канзаши - атласные ленты белого и зеленого цвета.
Остальной декор - бисер, тесьма, ленточки шириной 5 мм, пуговицы.
Во внутренний кармашек можно вложить и поздравление к празднику, и деньги - как кому больше нравится.
В готовом виде конверты имеют размер 20х9.5 см.

Аномальний метелик

Чому аномальний? По-перше, тому що народився наприкінці осіні. По-друге, тому що дууууже великий (я зробила його зі стрічок шириною 5 см, а не 2.5, як зазвичай). По-третє, тому що у нього досі немає домівки і хазяйки. Але він яскравий і ніжний. Може, хтось потурбується про нього і візьме до себе жити?

Розмах крил у метелика 10 см, заколка-крокодильчик.

Найсимпатичніша в світі мавпочка

Щойно закінчила мавпочку - сигнальний екземпляр ;-)
Я одразу зрозуміла, що вона буде симпатична, але коли наклеїла оченята (ввечері тільки їх отримала) та бантик, так одразу і закохалася!

Мабуть, це мавпеня-хлопчик. Хлопчик-веселунчик. Треба йому ім'я придумати. Може, Макс? Нехай його маленькі лапки принесуть нам у наступному році багато радості.
Зріст його від п'яточок до маківки - 15 см, а власне тулуб з головою - 10,5 см. Матеріали - білий фліс, пухнастий кашемір кольору какао, капронові білі мотузки для ручок-ніжок-зачіски-підвіски.

Новий соняшник зі старих заготовок

Розгрібання завалів може бути не тільки в шафі, в коморі чи на робочому столі. У коробочках для рукоділля теж накопичуються цінні речі, які терпляче очікують свого часу.
Цього разу дійшла черга до баночки з пелюстками канзаші, що залишилися по кілька штук від різних квіточок. А от жовтих пелюсточок для соняшника я знайшла більше десятка, вони були підготовлені ще влітку, під настрій. І вони дуже просили, щоб їх зібрали у квітку. Як і для попереднього соняшника, серединку я зробила зі світло-коричневої капронової стрічки шириною 12 мм, сильно зібравши її та скрутивши у коло. Додала зелені листочки, підкреслила серединку блискучим колом із золотистих намистинок.

 Цей соняшник став заколкою, діаметр квітки - 8 см, найбільша відстань між краями зелених листочків - 10 см.

Ще дуже хотілося посадити на пелюстки маленького жучка-сонечко, але мені здалося, що поруч із блискучим намистом він буде зайвим. Що ж, пелюстки ще залишилися, і вони теж хочуть перетворитися на квітку. Придумаємо для них іншу історію - з сонечком та дерев'яними намистинами.