Трояндові чари

Мабуть, троянди справді мають якусь чарівну силу. Навіть ті, що зроблені з атласних стрічок. Вони мене просто полонили...
Цього разу трояндові клумби вийшли невеличкі, всього по 10-12 квіточок. Виросли вони на тоненьких металевих обручах, обкручених рожевою атласною стрічкою. Основа для квіток - фетр, на диво співпадаючий за кольором з обручем.
Для листочків я вибрала світлий та дуже м'який зелений відтінок - щось середнє між салатовим та оливковим, бо не хотілося псувати цю біло-рожеву ніжність занадто насиченою зеленню. Тому що призначені ці два обручі для 8-річних дівчаток-двійнят з чарівними іменами - Таніша та Тіффані, у яких індійська кров змішалася з українською, подарувавши незвичайну вроду.

Обручі трохи відрізняються. На одному більше квіточок рожевих відтінків, на другому додалися білий та молочний кольори.

Бісер, що закріплений на спеціальному дроті зеленого кольору, теж відрізняється. Для одного обруча я взяла матові коралові намистинки, для іншого - прозорі та блискучі, насиченого червоного кольору.

На світлішій "клумбі" зелені листочки мають гостру форму, виконані у техніці канзаші. Рожева "клумба" доповнена листочками, що дуже схожі на справжні - з прожилками, нерівними краями. Вони виготовлені без будь-яких дротиків та желейних розчинів, виключно ножиці та полум'я свічки.

Дуже сподіваюся, що дівчатка будуть задоволені.

My Little Pony

Я гралася з поні! Так, так, дошила Рейнбоу Деш і з півгодини не випускала її з рук - притискала до себе, пестила гривку, цілувала, розмовляла  з нею. І дуже хотіла якнайшвидше покласти її у ліжечко молодшої доньки, яка так про неї мріяла! Але я дотерпіла все ж до дня народження доньки ;-)

О п'ятій ранку моя Надійка відкрила очі, доторкнулася до поні, що лежала поруч, прямо на подушці, а потім знову закрила очі. Мабуть, вирішила, що це сон. Через кілька хвилин таки цілком прокинулась і голосно зашепотіла: "Мамо, я бачила Рейнбоу Деш! Вона найкрутіша!" І показує мені "like". Кажу: "Так чого ж ти її не береш. Вона твоя!" Оченята донечки засяяли ще сильніше, вона схопила поняшку і міцно-міцно її обійняла, зарившись носиком у гриву... Я навіть боялася фотографувати, щоб не зіпсувати цього моменту здійснення дитячої мрії...

А ось така Рейнбоу Деш у мультику:

Своїй поні я зробила оченята з фетру, вишила вії, ротик та носик.

Так я робила конячці "копитюр" )))

Гриву та хвіст я зробила з різнокольорових капронових шнурків, спочатку пришивши їх, а потім розпустивши на нитки. А як інакше було зробити волосся-веселку?

Все - поні причесалася, підстриглася, копитюр зробила, крила розправила, посміхнулася і готова гратись!