Блакитні троянди - хіба не бувають?

Незвичайні речі народжуються з несподіваних відчуттів, мимолітніх думок, примарних ідей...
Думка "Чому троянди обов'язково мають бути рожевими чи червоними?" не давала мені спокою, відколи зробила перший обруч з 40 маленьких трояндочок різних відтінків рожевого та червоного кольору. Бо старша донечка із заздрістю дивилася на цю прикрасу, але собі такого не хотіла. І коли мені трапилася стрічка насиченого кольору морської хвилі, я спитала її: "Хочеш сині троянди?" Її оченята захоплено відкрилися, і вона закивала головою. І от з'явилася заколочка-автомат, що так пасує до її шкільної форми:

Морська хвиля, блакить неба, білізна хмаринок, ніжність ванілі, вишуканість срібла - мама з любов'ю поєднала це для своєї дівчинки з прозорими сіро-блакитними очима.

Заколка-автомат з червоними трояндами

Троянди тішать око і, здається, підходять будь-якій жінці, у будь-якому віці. Адже ці квіти можуть бути і грайливими, і гордовитими, і ніжними, і вишуканими... Але вони завжди неповторні.

Цього разу зелень не насичена, а дуже ніжна, скоріш оливкова, ніж салатова. Доповнена гілочка золотою парчовою стрічкою та золотисто-прозорим бісером на ювелірному дроті.

Заколка-автомат, на якій поселилися ці троянди, прикрашатиме голову яскравої, активної, доброї та життєрадісної жінки з довгим темним волоссям.

Трояндові чари

Мабуть, троянди справді мають якусь чарівну силу. Навіть ті, що зроблені з атласних стрічок. Вони мене просто полонили...
Цього разу трояндові клумби вийшли невеличкі, всього по 10-12 квіточок. Виросли вони на тоненьких металевих обручах, обкручених рожевою атласною стрічкою. Основа для квіток - фетр, на диво співпадаючий за кольором з обручем.
Для листочків я вибрала світлий та дуже м'який зелений відтінок - щось середнє між салатовим та оливковим, бо не хотілося псувати цю біло-рожеву ніжність занадто насиченою зеленню. Тому що призначені ці два обручі для 8-річних дівчаток-двійнят з чарівними іменами - Таніша та Тіффані, у яких індійська кров змішалася з українською, подарувавши незвичайну вроду.

Обручі трохи відрізняються. На одному більше квіточок рожевих відтінків, на другому додалися білий та молочний кольори.

Бісер, що закріплений на спеціальному дроті зеленого кольору, теж відрізняється. Для одного обруча я взяла матові коралові намистинки, для іншого - прозорі та блискучі, насиченого червоного кольору.

На світлішій "клумбі" зелені листочки мають гостру форму, виконані у техніці канзаші. Рожева "клумба" доповнена листочками, що дуже схожі на справжні - з прожилками, нерівними краями. Вони виготовлені без будь-яких дротиків та желейних розчинів, виключно ножиці та полум'я свічки.

Дуже сподіваюся, що дівчатка будуть задоволені.

My Little Pony

Я гралася з поні! Так, так, дошила Рейнбоу Деш і з півгодини не випускала її з рук - притискала до себе, пестила гривку, цілувала, розмовляла  з нею. І дуже хотіла якнайшвидше покласти її у ліжечко молодшої доньки, яка так про неї мріяла! Але я дотерпіла все ж до дня народження доньки ;-)

О п'ятій ранку моя Надійка відкрила очі, доторкнулася до поні, що лежала поруч, прямо на подушці, а потім знову закрила очі. Мабуть, вирішила, що це сон. Через кілька хвилин таки цілком прокинулась і голосно зашепотіла: "Мамо, я бачила Рейнбоу Деш! Вона найкрутіша!" І показує мені "like". Кажу: "Так чого ж ти її не береш. Вона твоя!" Оченята донечки засяяли ще сильніше, вона схопила поняшку і міцно-міцно її обійняла, зарившись носиком у гриву... Я навіть боялася фотографувати, щоб не зіпсувати цього моменту здійснення дитячої мрії...

А ось така Рейнбоу Деш у мультику:

Своїй поні я зробила оченята з фетру, вишила вії, ротик та носик.

Так я робила конячці "копитюр" )))

Гриву та хвіст я зробила з різнокольорових капронових шнурків, спочатку пришивши їх, а потім розпустивши на нитки. А як інакше було зробити волосся-веселку?

Все - поні причесалася, підстриглася, копитюр зробила, крила розправила, посміхнулася і готова гратись!

Якби я була цариця...

Раніше я робила всі прикраси в двох екземплярах, бо дівчат двоє, і різниця у віці невелика. А тепер ми перебралися жити до батьків, і зустрічі з двоюрідними братами і сестрами стали частішими, а конкуренція між дівчатами - суттєво сильнішою. Просто тому, що дівчаток збирається в одному місці трохи більше. Добре, що хоч найменший з кузенів - їм не конкурент, у нього свої, чоловічі інтереси.
Отже, власне історія. Племінниця, якій сьогодні виповнилося аж 3 (!!!) роки, вирішила, що їй ну дууууууууууууууже потрібна корона. Настільки терміново потрібно, що довелось рятувати маму і робити корону. Але ж мої дівчата почули про корону і підняли гвалт... В результаті маємо три корони й три принцеси. Ну, майже принцеси...

Біло-блакитні бантики зі сріблом

Є у мене родичка- рукодільниця Коваленко Танюшка. Вона шиє гарні одежинки діткам та їхнім  мамам: OnlyFine. І ось вона попросила доповнити зшите нею платтячко якимись прикрасами  для волосся. Літній наряд весь в оборочках та мереживі, з ніжної тканинину у біло-блакитну смужку призначається 4-річній блондинці з казковим ім'ям Саяна.

Що ж, для баришні такого "поважного" віку найважливішим критерієм є блискучість та міцність. Тому до блакитного та білого я додала трохи срібла, а майстриня-швачка знайшла у себе блискучі ґудзики для серединки. Квіточки тут особливі, скручені з довгих цілих стрічок двох кольорів. Де дуже важливо, бо клеєні пелюсточки на жвавих дівчатках можуть розвалюватися, і тоді - прощай, краса! А навіщо нам зайві сльози?

Отже, квіточки міцні, шиті. Резинки та ґудзики теж пришиті, клей використовувся лише для того, щоб прихопити трохи в тих місцях, де голкою можна зіпсувати квітку.

Наскільки я зрозуміла, сукня і прикраси мають стати подарунком Саяні на день народження 17 липня. Бажаю їй радості та щастя!

Віночок з троянд

Багато маленьких пелюсточок білого і червоного кольору зібрані в трояндочки, закріплені на квітконіжках з дроту. А трояндочки зібрані у віночок, який можна закріпити на зачісці за допомогою шпильок. Або навіть одягнути як обруч, з'єднавши кінці під волоссям за допомогою стрічок чи звичайної резинки. Кожна квіточка у диаметрі - не більша 2 см, у висоту - близько 3 см.

Оскільки ця прикраса призначена для волосся, я не стала користуватися флористичною стрічкою, бо вона трохи липка. Тому обмотувала "стебла" троянд вузенькою атласною стрічкою, закріпляюючи її час від часу клеєм.

Маленькі білі намистинки та тичинки притулилися де-не-де серед зелені, додаючи композиції трохи ніжності.

А от і весь комплект, разом із брошкою. Сподіваюсь, їхня юна власниця буде задоволена прикрасами.

Фінальний штрих - подарунок упаковано у сумочку з органзи. Чекатиму тепер на фотографії красуні у сукні з трояндами та в трояндових прикрасах.

40 трояндочок у крапельках роси

Так, так - Попелюшці потрібно було посадити 40 трояндових кущів, а у мене 40 крихітних трояндочок зацвіли на одному обручі. А перламутрові намистинки і справді нагадують крапельки роси.

Трояндові подарунки

Скоро день народження у подружки моїх дівчат. Дарувати чергову ляльку чи іграшку якось не дуже хочеться. Поспілкувалась з її мамою і вияснила, що до нової сукні немає аксесуарів. Сукня біла, по спідниці - величезні червоні троянди на гілочках, широкий темно-червоний пояс. Просто проситься на плече якась яскрава прикраса, та й у волосся не завадить шикарний трояндовий вінок.
Отже, почала з брошки - букетику троянд. Знайшла чудовий майстер-клас, спробувала, внесла корективи. Скомбінувала атласну стрічку та матову шовкову, у них різні відтінки та фактура, получилося цікавіше, ніж з однакового матеріалу.

 Для бутону, що ще не розкрився, я зробила квітконіжку з квітколожем та листочками.

 Ціла композиція закріплена на круглій основі диаметром 7 см, доповнена зеленими листочками та білими намистинками.

 Ось так мої троянди виглядають поруч зі справжніми: