пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

Заколочок не буває багато

Як тільки я сідаю щось робити на замовлення, дівчата одна поперед одної одразу починають канючити: "Я теж таке хочу..." І байдуже, що всі їхні прикраси вже не вміщаються в коробку, що зараз зима, і під шапку це не одягнеш... Бо ж скоро наступить весна. Або заколочку можна взяти із собою та одягнути у школі чи в садочку.
Частіше за все вони отримують бажане. Для любих донечок мамі не шкода ні квітів, ні золотої парчі, ні ніжності, ні власного сну...




четвер, 16 лютого 2017 р.

Новорічні троянди

Зима була у мене дуже складною, завантаженою і у физичному, і у психологічному плані. Для ручної творчості часу і натхнення було малувато. А часу для того, щоб викласти свої роботи, не було зовсім. І от, розбираючи зимові фотограії, я знайшла ці заколочки-сестрички, зроблені в один день, для дівчаток одного віку, але не знайомих одна з одною. Їхні татусі (мій інструктор з водіння та викладач ПДР) поклали ці заколочки дівчаткам під новорічні ялиночки. Троянди таки справді зимові - блакитні, сині, сніжно-білі, сріблясті.



 Навіть подарункові коробочки перев'язані срібною стрічкою - у дусі новорічних свят )

Заколка з трояндами

Ось така яскрава трояндова клумба виросла у мене позавчора ввечері прямо на заколцї-автоматі. А вранці вона вже попрямувала до своєї юної власниці, яка святкує сьогодні свій 7-й день народження. Сподіваюся, вона зрадіє новій прикрасі.






середа, 15 лютого 2017 р.

Кошик для шапок та рукавичок

Будинок облаштовується дуууже повільно, меблів по мінімуму, далеко не всі речі знайшли свої місця. Для пошуків шапок та рукавичок можна викликати поліцейську собаку. І от відсьогодні для них є спеціальний кошик, досить місткий, стриманий, надзвичайно приємний на дотик, бо сплетений з натурального шпагату. Основою послужила звичайнісінька коробка з-під офісного паперу. Кошик зсередини такий самий, як і зовні, підкладку не робила, бо немає в ній потреби, дно чисте й акуратне. Для декору шнура взяла дві великі трикутні намистини, які ми колись робили з донечками із застигаючого пластиліну.





понеділок, 13 лютого 2017 р.

Ще одна маленька поні - Applejack

Чарівна маленька поні Applejack - уособлення чесності, невтомна, працьовита, завжди готова прийти на допомогу. Вона народилась у мене ще в грудні, але на фотосесію прийшла лише сьогодні, зробивши зачіску та копитюр, одягнувши улюбленого капелюшка.
Ця поні зроблена у подарунок старшій донечці, у грудні їй виповнилося 7 років. Відтоді до цієї фотосесії пройшло чимало часу, від постійних ігор з дівчатами та подружкою Rainbowdash зачіска трохи зкуйовдилася, капелюшок трохи зім'явся, але Еплджек - не модниця, а трудяга та спортсменка, добра і справедлива.
І це миле ніжне створіння вже кілька місяців вірно служить своїй маленькій хазяйці подушкою і конем, вислуховує її дитячі таємниці, збирає яблука, підбадьорює та дарує свою веселу посмішку.
Поні сшита за викрийкою, яку я знайла в Інтернеті. Але у ній є особливі, абсолютно авторські знахідки. Очі, вії, ротик та носик вишиті вручну. А з чого зроблені хвіст та грива, знаєте? З капронового шнура, який я довгенько розплетала після того, як іграшка була готова.
Капелюшок зшитий з фетру, копита - теж фетрові, такі ж коричневі, як і капелюшок. На боку у всіх поні є відзнаки, у Applejack - це три червоних яблука. Їх я також вирізала з фетру та пришила дрібненькими стежками.
Всередині іграшки - силіконизований синтепон, який добре тримає форму. Зріст маленької поні - 30 см. Вона зшита з яскраво-оранжевого м'якенького плюшу, повністю вручну, бо деталі досить складної форми, і зі швейною машинкою все одно не розженешся.
Дуже тішить, що мої іграшки настільки подобаються дітям, що вони їх практично з рук не випускають. І ними можна гратися, не боючись, що порветься, чи розіб'ється, як порцелянова лялька...