Я гралася з поні! Так, так, дошила Рейнбоу Деш і з півгодини не випускала її з рук - притискала до себе, пестила гривку, цілувала, розмовляла з нею. І дуже хотіла якнайшвидше покласти її у ліжечко молодшої доньки, яка так про неї мріяла! Але я дотерпіла все ж до дня народження доньки ;-)
О п'ятій ранку моя Надійка відкрила очі, доторкнулася до поні, що лежала поруч, прямо на подушці, а потім знову закрила очі. Мабуть, вирішила, що це сон. Через кілька хвилин таки цілком прокинулась і голосно зашепотіла: "Мамо, я бачила Рейнбоу Деш! Вона найкрутіша!" І показує мені "like". Кажу: "Так чого ж ти її не береш. Вона твоя!" Оченята донечки засяяли ще сильніше, вона схопила поняшку і міцно-міцно її обійняла, зарившись носиком у гриву... Я навіть боялася фотографувати, щоб не зіпсувати цього моменту здійснення дитячої мрії...
А ось така Рейнбоу Деш у мультику:
Так я робила конячці "копитюр" )))
Гриву та хвіст я зробила з різнокольорових капронових шнурків, спочатку пришивши їх, а потім розпустивши на нитки. А як інакше було зробити волосся-веселку?
Своїй поні я зробила оченята з фетру, вишила вії, ротик та носик.
Все - поні причесалася, підстриглася, копитюр зробила, крила розправила, посміхнулася і готова гратись!
Немає коментарів:
Дописати коментар