Сукні для принцес

Хто знає, як виглядає справжня принцеса? А "принцесна" сукня? У моїх дівчат тепер є такі сукні. Старша отримала на день народження у подарунок від рукодільниці-тітоньки. А менша терпляче чекала, поки у когось знайдеться час на неї... Неможливо було дивитися у ці сумні очі, якими вона дивилася на наряд старшої сестри. І мама вирішила витратити кілька ночей на те, щоб побачити це щасливе сяйво і захоплений вигук: "Я принцеса!"

Я не дуже люблю шити одяг. Мабуть, тому, що свого часу доводилось шити власноруч практично все... 
Але, коли донечка просить "принцесну" сукню, коли тканина чекає саме такого замовника, то хіба ж не витратиш кілька ночей на здійснення дитячої мрії? І так приємно відчути себе трохи феєю, яка відправляє Попелюшку на бал...

Тканина, з якої пошита сукня, - це велюрова штора, що каварнадцять років пролежала на горищі у моєї куми, а до цього - ще більше у кладовці її свекрухи ))))) Ще й бірка на ній залишилась від виробника, якоюсь незрозумілою мені східною мовою, розібрала тільки дату - десь з радянських часів, з періоду тотального дефіциту...
Але тканина за стільки років не втратила ані кольору, ані еластичності, ані цілісності. І успішно перейшла в іншу категорію, подарувавши купу позитивних емоцій моїй малій!

А ось ще одна сукня, зшита з такої самої велюрової пакістанської штори, тільки блакитної.
Від попередньої відрізняється лише кольором, розміром та оздобленням. І цю шила не я, а моя подруга і родичка OnlyFine - Коваленко Танюшка, у подарунок моїй старшій донечці на день народження.