Квіточки для Бегемота з "Ягуару"

Наприкінці літа, повертаючись до батьків та дітей після невеличкого ремонту у київський квартирі, опинилася в електричці поруч з кремезним чолов'ягою років 50. Їхали майже мовчки, зрідка перекидаючись незначущими фразами, як у дорозі зазвичай буває. Та коли я замість книжки взяла у руки голку та атласні стрічки і стала крутити дівчатам квіточки, чоловік пожвавішав, порозглядав мою роботу, похвалив, а потім попросив: "А Ви могли б мені таку квітку зробити, тільки жовто-блакитну?" Кажу: "Так, залюбки. У Вас теж дівчатка?" А він засміявся: "Ні, у мене хлопчик! Я Вам його зараз покажу." І з телефону показує фотографію - танк, на дулі якого великими літерами білою фарбою написано БЕГЕМОТ. На мій здивований погляд вів собі далі: "Дітей у мене четверо, дорослі уже, і онучка є. А це мій хлопчик. І квіточку я собі хочу - на форму приколоти". "Добре, - кажу. - Пишіть адресу, куди переслати". І він на клаптику картону, відірваного від пачки якихось ліків, пише 3 слова: Калинівка, Ягуар, Бегемоту.
Тут все стало зрозумілим: і його сильне кульгання, і ліки, і кілька фраз, сказаних комусь в телефон...
Що ж, Пане Бегемоте, я нарешті добралася до своєї "майстерні", де є все необхідне для Ваших квіточок. Ви запевнили, що з такою адресою все отримуєте. Буду сподіватися, що Укрпошта справиться з таким завданням.

Я рада хоча б у такій формі висловити свою вдячність Вам та іншим бійцям. Хоча що може зрівнятися з тою небезпекою та випробуваннями, які випали Вам... Дякую Вам, будьте здорові, і головне - живі! Слава Україні!