Як мені припало до душі робити ці крихітні квіточки! Вони ніколи не набридають і чудово стають у нагоді, коли є якісь хвилини спокою або очікування. Матеріали для них не займають багато місця і завжди лежать у моїй походній коробочці для рукоділля - такий собі міні-майстерні. Заготовки роблю заздалегідь, у великій кількості. Наприклад, вкладаю молодшу зірочку спати вдень - біля неї обов'язково треба посидіти, погладити, потримати за ручку, пообнімати. Але ж просто так сидіти я не вмію. Тому можна нарізати купу квадратиків з вузеньких стрічок, навіть пообпалювати край над свічкою. Або нанизати маленькі намистинки на проволоку і приготувати багато серединок для моїх квіточок. А коли дівчатка пішли танцювати, можна відкрити чарівну коробочку, дістати фіолетові нитки, голку і почати майже ювелірну роботу, бо квіточки виходять менше 1 см у диаметрі.
Інші мами та бабусі, що приводять дітей на тренування та гають час на пусті теревені, очікуючи на своїх чад у роздягальні, дивляться на мене їз задрістю та подивом. Але дехто теж почав приносити з собою рукоділля)
Так, непомітно у коробочці збирається потрібна кількість окремих квіточок. І ось тоді я ховаюся на балконі, де обладнала собі майстерню, і збираю чергову гілочку. Тільки вони у мене не затримуються, і одразу ж прямують до своїх хазяйок. Треба ж якось і собі залишити, та й дівчата випрошують... Тож процес не зупиняється ;-)
Інші мами та бабусі, що приводять дітей на тренування та гають час на пусті теревені, очікуючи на своїх чад у роздягальні, дивляться на мене їз задрістю та подивом. Але дехто теж почав приносити з собою рукоділля)
Так, непомітно у коробочці збирається потрібна кількість окремих квіточок. І ось тоді я ховаюся на балконі, де обладнала собі майстерню, і збираю чергову гілочку. Тільки вони у мене не затримуються, і одразу ж прямують до своїх хазяйок. Треба ж якось і собі залишити, та й дівчата випрошують... Тож процес не зупиняється ;-)
Немає коментарів:
Дописати коментар