Мій Великодній кошик наповнений квітами та крашанками, та не простими і не золотими, а нитяними! В кого є дітки, одразу вгадають в цих яйцях капсули від він де ой сюрпризів, хоч я і намагалася трохи змінити їхню форму за допомогою гарячого клею. Зелень та квіточки звичайні, покупні. А от кошик сплетений власноруч з льняного шпагату, прикрашений бавовняним мереживом. Він хоч і невеликий, але й 2-3 справжніх крашанки вмістить, а на святковому столі буде дуже доречною та оригінальною прикрасою.
Ідею цього кошика колись знайшла в Інтернеті:
Але, як зазвичай, зробила по-своєму. Перш, ніж прийти до остаточного рішення, спробувала різні матеріали та форми ручок. Вирішила, що тоненька ручка з дроту краща та ніжніша, ніж зі смужки картону.
Моя люба кума Liliya Tabinska, що працює вчителем молодших класів та завучем у Путрівській школі, запросила мене провести майстер-клас з плетіння таких кошиків. І неабиякий, а з цілим класом восьмирічних школяриків! Незважаючи на суттєвий педагогічний досвід, я хвилювалася, бо роль зовсім інша... Продумувала дрібнички, розраховувала час, складала план. Нарізала з десяток шаблонів, щоб малюки їх пообводили швиденько, а не креслили. 700 метрів шпагату розмотала на 30 котушок по 20 метрів. Дякую за допомогу донечкам, вони теж старалися. Меньшенька, правда, довго не витримала, а от старша серйозно прониклася відповідальністю місії помічниці, мотала під мультки і навіть лежачи вже у ліжку. Так і заснуло моє маленьке сонечко з недомотаною котушкою в руках... Моя люба Попелюшка...
31 березня, у пятницю, з самого ранку - півтори години в маршрутках, щоб добратися від Києва до Путрівської "школи майбутнього" (Путрівський НВК). В одній руці - "скринька з казками", точніше, спеціальна коробка для матеріалів та інструментів. За дві інших руки ( 
😉 !!!!! ) тримаються дві донечки (бо куди ж я без них). Придумана вночі казочка про льон, що гине як квітка і відроджується в тканині та нитках, вишиванках, постільній білизні та навіть шпагаті, з якого ми і робили невеличкі кошики до Великодня. Діткам спочатку було важкувато, не у всіх пальчики справлялись із незвичними завданнями. Були і сльози, і нерви, але азарт і цікавість перемогли. Діти захопилися настільки, що навіть на перерву не пішли.
Я сподівалася, що під час МК ще й сама сплету кошика, але довелося стрибати коником від одного учня до іншого, допомагати ти показувати індивідуально. Одночасно приділити увагу всім просто неможливо. Допомагала в роботі і вчителька - Liliya Tabinska . Разом зі своїми вихованцями крутила, плела, з'єднувала. Мої дівчатка теж брали участь - матеріали роздавали, діткам допомагали, бо з мамою вже отримали досвід у плетінні кошиків. А наприкінці МК у клас почали зазирати цікаві - вчителі, чиїсь старші брати та сестри. І на етапі прикрашання кошиків процес перетворився на справжню колективну творчість.
Розійшлися втомлені, але щасливі, з пасхальними кошиками власного виробництва та вірою у свій талант.
#майстерклас, #великодній_кошик, #пасхальний_декор, #шпагат,#крашанки, #кіндерсюрприз, #капсула_від_кіндерсюрпризу,#виготовлення_пасхального_кошика
Але, як зазвичай, зробила по-своєму. Перш, ніж прийти до остаточного рішення, спробувала різні матеріали та форми ручок. Вирішила, що тоненька ручка з дроту краща та ніжніша, ніж зі смужки картону.
😉 !!!!! ) тримаються дві донечки (бо куди ж я без них). Придумана вночі казочка про льон, що гине як квітка і відроджується в тканині та нитках, вишиванках, постільній білизні та навіть шпагаті, з якого ми і робили невеличкі кошики до Великодня. Діткам спочатку було важкувато, не у всіх пальчики справлялись із незвичними завданнями. Були і сльози, і нерви, але азарт і цікавість перемогли. Діти захопилися настільки, що навіть на перерву не пішли.
Розійшлися втомлені, але щасливі, з пасхальними кошиками власного виробництва та вірою у свій талант.
#майстерклас, #великодній_кошик, #пасхальний_декор, #шпагат,#крашанки, #кіндерсюрприз, #капсула_від_кіндерсюрпризу,#виготовлення_пасхального_кошика
Немає коментарів:
Дописати коментар