Ну що ж, довгі зимові свята майже закінчилися, всі повернулися до своїх домівок, майстерень, офісів та справ...
Я теж повернулася у звичну колію і тепер спробую поступово розповісти про все, що заблукало у святковій круговерті.
І почну з кавового віночка, про який попросила мене sister-in-law, що справді стала мені сестрою і подругою, дуже близькою не тільки за сімейним статусом, але й по духу. Тому дуже хотілося встигнути з подарунком і подарувати їй ще трохи святкового настрою.
Почала я з того, що запаслася кавовими зернами. Потім потрапила на очі коробка від щойно принесеної піци - з'явився картон для основи цілком прийнятного розміру ;-) .
Як завжди, передивилася багато різних варіантів, перебрала всі свої коробочки з матеріалами. Знайшла смужку фарбованої мішковини оранжевого кольору, але за довжиною її не вистачило для вже підготовленої основи. Тоді я рішуче порізала на смужки рукави недошитого льняного піджаку, який уже давно просить зробити з нього щось путнє.
Картонна основа мала діаметр 30 см, я обгорнула її кількома шарами поліпропілену, щоб надати об'єму. А потім настала черга льняних смужок - підгортаючи з однієї сторони, пішла по колу, намагаючись накручувати наступний шар на однаковій відстані. Останній виток заховала під перший, зі зворотньої сторони закріпила нитками та клеєм. Зазвичай я користуюся клеєм у крайніх випадках, коли пришити неможливо. Але тут довелося трохи економити час.
Смужка оранжевої мішковини перетворилася на квіти та завитки. І настала урочиста мить, коли відкрився пакет з кавовими зернами. Тут клеїти довелося довго... Аромат кави допоміг протриматися майстрині півночі. А тепер цей аромат бадьорить хорошу і добру людину. Сподіваюся, що і тепло моєї душі вона теж відчуває.
Я теж повернулася у звичну колію і тепер спробую поступово розповісти про все, що заблукало у святковій круговерті.
І почну з кавового віночка, про який попросила мене sister-in-law, що справді стала мені сестрою і подругою, дуже близькою не тільки за сімейним статусом, але й по духу. Тому дуже хотілося встигнути з подарунком і подарувати їй ще трохи святкового настрою.
Як завжди, передивилася багато різних варіантів, перебрала всі свої коробочки з матеріалами. Знайшла смужку фарбованої мішковини оранжевого кольору, але за довжиною її не вистачило для вже підготовленої основи. Тоді я рішуче порізала на смужки рукави недошитого льняного піджаку, який уже давно просить зробити з нього щось путнє.
Картонна основа мала діаметр 30 см, я обгорнула її кількома шарами поліпропілену, щоб надати об'єму. А потім настала черга льняних смужок - підгортаючи з однієї сторони, пішла по колу, намагаючись накручувати наступний шар на однаковій відстані. Останній виток заховала під перший, зі зворотньої сторони закріпила нитками та клеєм. Зазвичай я користуюся клеєм у крайніх випадках, коли пришити неможливо. Але тут довелося трохи економити час.
Немає коментарів:
Дописати коментар