Метелики на стіні - для себе, любої

Метелики народжуються навіть у найсильніші морози, якщо десь дуже потрібна їхня легкість, веселощі, тепло. Відтепер оселилися вони і у мене.

Як і все, що я роблю, ці метелики мають свою історію, причому досить довгу.
Ми з чоловіком придбали цю квартирку ще у 2006 році, ремонт робили власноруч. Оскільки шпалери я категорично не хотіла бачити у себе в оселі, то всі стіни покрила фактурною штукатуркою - на кухні та у коридорі "короїд", а в кімнаті - "баранчик". І в кімнаті на одній зі стін я залишила досить велику, округлої форми "дірку" у штукатурці, мріючи розписати її власноруч.

У мене навіть були ескізи малюнка, який я планувала там зробити. Але час спливав, а стіна залишалась білою. Бо завжди щось потребувало більшої уваги - початок власного бізнесу, купа замовлень, поїздки, хвороби, кредити...

А коли з'явилися діти, про таку дрібницю, як пуста стіна, годі вже було й думати... Хоча стіна ніколи не залишалася зовсім вже пустою. На ній постійно змінювалися сезонні композиції, вона вже стала геть поколотою кнопками та булавками... Давні ескізи перестали гріти душу, а нові ідеї здавалися недоречними.
Так і залишилася б ця стіна фоном для різноманітних ікебан, якби не метелики. Я замовляла інтер'єрні наліпки з метеликами для одного з клієнтів, і дуже вони мені припали до душі. І я власноруч вирізала з оранжевого оракалу (чого тільки немає у мене вдома :-))) ) кілька метеликів і приліпила їх на скло у міжкімнатних дверях. А згодом (через досить тривалий час) подумала, що саме метеликів і не вистачає у цій кімнаті. Залишилося зовсім трошки - їх намалювати ;-) Справді, хіба ж я можу замовити у когось готові наліпки ... Тільки власноруч!
І от цього літа я все ж примудрилася залишити дівчат на тиждень з бабусею, дідусем та татом, чкурнула додому і трохи привела все до ладу - пошпаклювала та пофарбувала багатостраждальну стіночку, стелю, двері... Тож "полотно" для картини нарешті підготувалося і ще кілька місяців муляло мені очі. Бо знов бракувало то часу, то настрою.
Настав грудень, і я рішуче дістала баночку з фарбою, пензлики, і взялася робити подарунок до дня народження для себе, любої.

До дня народження я не встигла завершити все, кількох метеликів домальовувала буквально вчора. Зате ж тепер на моїй стіні цвіте в'юнок і літають метелики.

Сьогодні ж до намальованих метеликів приєдналися кілька китайських родичів - об'ємних та яскравих.

Білої плями більше немає. Є літо. Навіть у новорічні й водохресні морози!

І ще є дивна думка: може цей Новий рік і справді дасть початок новому життю? Бо останнім часом відбуваються помітні зміни, завершуються давно заплановані або початі справи, приймаються серйозні рішення. Тож уперед!