неділя, 21 лютого 2016 р.

Коли нічого одягнути...

Коли нічого одягнути, хапаєш те, що трапляє під руку, і ніколи не знаєш, що з цього вийде...
Була у мене така ситуація на початку лютого... Зустріч випускників, 30 років після школи. Хочеться виглядати стильно, але без пафосу. Їхати треба кілька годин поїздом - треба, щоб було зручно і одяг не зім'явся. Надворі ще холодно, а в ресторані - невідомо як. Отже, потрібно щось, що легко знімається та одягається, але не займає багато місця, бо - з корабля прямо на бал...
Тому за кілька годин до від'їзду чорний гольф, дещо пошкоджений і тому закинутий далеко, розпрощався з рукавами, перетворившись на топ. З пяти пар чорних штанів знайшлися такі, що на даний момент підходили за розміром та стилем. Не вистачало якоїсь родзинки, що підтримала б колір блузона. І я стала шукати щось-невідомо що у своїх численних коробочках. Знайшлися огранені чорні намистини різного розміру, срібна парчова стрічка, товсті капронові нитки чорного та зеленого кольору, кілька котових срібних пелюсток, срібні тичинки і величезна чорно-біла намистина з чудернацьким візерунком.
Що з цього має вийти, я слабо уявляла. Але відміряла по два метри стрічки та ниток, складених вшестеро, заплела їх у довгу пласку косичку, на кінцях закрутила вузлики, на зелені нитки нанизала намистинки. З одного краю получилися намистинки більші (9 мм), з іншого трохи дрібніші (5 мм). Отже, пасок готовий.

Сплела ще одну косичку, тільки коротшу, з'єднала кінці, місце з'єднання прикрила срібною трилистою квіткою. Серединкою квітки стали такі ж намистинки, як і на паску, але доповнені срібними тичинками. Завершила цю футуристичну композицію велика важка намистина.
Все, Попелюшка зібралася на бал! ;-) ))) 

Немає коментарів:

Дописати коментар