Що тут скажеш - ось він:
І саме отак, на клавіатурі ноутбуку, він вранці 14 лютого зустрівся зі своїм володарем. А всередині була маленька валентинка. Для чоловіка і друга, з яким ми разом уже 17 років.
Від його захопленого і вдячного погляду в моєму серці розтеклося приємне тепло. І одразу пройшла втома після ночі, яку я провела з цим футляром, вручну зшиваючи деталі.
Окуляри - річ крихка, тому всередині кожної деталі - дуже цупкий картон, товщиною 2 мм. Лише та частина, що служить кришкою, залишилася без твердої вставки, щоб легше згиналася.
Бокові деталі я просто обклеїла, для внутрішньої сторони взяла фетр, бо його край не потребує обробки. Зшивала деталі встик, потаємним швом.
А матеріалом для футляра послужили старі джинси. Тканина міцна, сама по собі вже цікава. Я ще оздобила її різними видами машинної строчки. Здається, вийшло дуже пристойно.
Немає коментарів:
Дописати коментар