Одяг для вікон

Друзі нашої сім'ї, нарешті, закінчують оздоблювальні роботи у своєму будинку. Дуже за них радію і з величезним задоволенням погодилась допомогти їм "одягнути" вікно у вітальні. Віконечко виходить на веранду, тому зашторювати його немає потреби. Отже, "одежинка" має чисто символічну функцію. Тюль вони вибрали самостійно, і довелось виходити з того, що є.
Я докупила сніжно-білої блискучої органзи та креп-сатину і зробила ось таку композицію:

Нижня тюль має досить складний візерунок - атласні, сіруваті та бискучо-білі смуги плюс чорні та білі переплетені атласні овали. До того ж, цієї тканини було малувато на добротні зборки. Тому по боках я додала подвійні смуги з білого креп-сатину - ширина стала трохи більшою, а сама штора набула більш довершеного вигляду.

 Верхня декоративна штора - своєрідна рамка для тюлю. Подвійна широка смуга креп-сатину зверху (прямо у неї вставлений карниз), по боках дві рамки, у які вставлена призборена органза.

Спочатку хотіла закласти складки - по краях в одну сторону, по центру - в іншу. Як тільки не мудрувала - повністю заметувала ці складки, навіть розлінувала аркуш паперу і по ньому вимірювала ці складки. Але органза таки перемогла - не хоче вона у складки складатися! З'їзджає, сповзає, пружинить... Врешті-решт я здалася і зробила зборки - дві по краях і дві по центру. Виглядає досить цікаво - святково і трохи легковажно).

На додачу зробила два підхвати на магнитах. Знайшла обрізки дуже пасуючої сюди тканини - сірі та чорні смужечкки, та ще й гофоровані. Получилися об'ємні кільця на прозоро-білих трояндах - на тюлю їх майже не видно, настільки співпадають з малюнком тканини.

 А куточки штор можна підколоти такими ж квітками, тільки не на магнитах, а на англійських булавках.

Можливо, штори вийшли й недосконалі, ще десяти сантиметрів карнизу явно не вистачає. Але у кімнатці тепер набагато затишніше, яскравіше та урочистіше.