Спогади про подушки

Був у моєму житті період, коли мене запрошували до участі у телепередачах, пов'язаних з декоруванням інтер'єру. Передач таких було небагато, але було приємно бачити своє обличчя на телеекрані.
Що цікаво і навіть трохи дивно - кожного разу ці запрошення були раптовими і нагадували дзвінок у швидку допомогу. Бо у команди "Чотирьох стін" щось траплялося, не знаходилось людини, яка може провести доступний по фінансах, нескладний у виконанні, але все ж таки оригінальний майстер-клас. Мені вдавалося тоді їм допомогти і швидко створити щось з нічого ;-)
У мене завжди повно залишків тканин, які просто не піднімається рука викинути. І вони терпляче чекають свого зіркового часу у коробках. Того разу пощастило кільком клаптикам тафти, тасьмі та атласу, які примудрилися напрочуд гарно підійти за кольором.

Неправильної форми клаптики були зібрані у декоративні подушки буквально на одному диханні, шилися прямо під час зйомки, без усілякої підготовки. На зворотному боці - потаємна застібка-блискавка, в куточку - два кумедні хвостики, схожі на ніжки чи на краватки.

Чому я про них згадала? Мабуть, тому, що в моєму житті починається новий період - облаштування власного будинку. І невдовзі доведеться займатися й текстильним оформленням кімнат. Старша донечка просить жовту кімнату, а молодша - червону. Не фарбувати ж стіни кімнати 4-річної дівчинки у червоний колір... От і виринули з памяті ці подушечки, дякую їм, що підказали мені ідею. Може, до зими реалізую...